В статті на основі аналізу нормативної бази, внутрішньої документації державних органів влади і офіційної статистики з приводу роботи системи охорони здоров'я в УРСР досліджено основні напрямки державної політики щодо зменшення рівня дитячої смертності в другій половині 1960-х – першій половині 1980 рр. Охарактеризовано певні кроки державної влади щодо покращення демографічної ситуації в республіці і зниження дитячої смертності. Встановлено, що здійснювані державою заходи передбачали будівництво і відкриття мережі жіночих консультацій, лікарських стаціонарів, пологових будинків і дитячих лікарень із максимальним забезпеченням жінок і дітей лікарняними ліжками. Виявлено ряд недоліків у веденні державної політики з охорони здоров'я і з'ясовано їх причини. Так, органи державної влади фактично не звернули увагу на проблему укомплектування лікарняних закладів спеціалізованим обладнанням, діагностичним устаткуванням, медикаментами, а в першу чергу - кваліфікованими кадрами, робота яких, при наявності сучасного обладнання і належного медикаментозного забезпечення могла б попередити дитячі захворювання і знизити показники смертності дітей. Головними причинами провалу реформ у системі охорони здоров'я був недостатній рівень державного фінансування, а також нарощування кількісних показників. Оскільки в СРСР вважалося, що це вирішить ряд проблем у системі охорони здоров'я. В статті доведено, що питання ранньої дитячої смертності не було вирішено в УРСР і, на жаль, для сучасної України також залишається актуальним.
В статті на основі аналізу нормативної бази, внутрішньої документації державних органів влади і офіційної статистики з приводу роботи системи охорони здоров'я в УРСР досліджено основні напрямки державної політики щодо зменшення рівня дитячої смертності в другій половині 1960-х – першій половині 1980 рр. Охарактеризовано певні кроки державної влади щодо покращення демографічної ситуації в республіці і зниження дитячої смертності. Встановлено, що здійснювані державою заходи передбачали будівництво і відкриття мережі жіночих консультацій, лікарських стаціонарів, пологових будинків і дитячих лікарень із максимальним забезпеченням жінок і дітей лікарняними ліжками. Виявлено ряд недоліків у веденні державної політики з охорони здоров'я і з'ясовано їх причини. Так, органи державної влади фактично не звернули увагу на проблему укомплектування лікарняних закладів спеціалізованим обладнанням, діагностичним устаткуванням, медикаментами, а в першу чергу - кваліфікованими кадрами, робота яких, при наявності сучасного обладнання і належного медикаментозного забезпечення могла б попередити дитячі захворювання і знизити показники смертності дітей. Головними причинами провалу реформ у системі охорони здоров'я був недостатній рівень державного фінансування, а також нарощування кількісних показників. Оскільки в СРСР вважалося, що це вирішить ряд проблем у системі охорони здоров'я. В статті доведено, що питання ранньої дитячої смертності не було вирішено в УРСР і, на жаль, для сучасної України також залишається актуальним. ; This research is devoted to the problem of child mortality in the Ukrainian SSR in the second half of the 1960s - first half of the 1980s. The study is actual due to the fact that, unfortunately, the problem of child mortality has not been resolved yet, and now Ukraine is ranked first in Europe by the early childhood and maternal mortality. Moreover, there is a permanent depopulation during the last 25 years in Ukraine. This situation in our country is a consequence of the long-term careless policy of the Soviet power in Ukraine, which was implemented during more than 70 years of the existence of the USSR. Therefore, in our opinion, the root of this problem should be sought in the history of the XX-th century. The period of the crisis of the 1960s - 1980s in the Soviet system was characterized by the special attention of the power party to the increase of the birth rate in the USSR, since the problem with labor resources was never resolved after the end of the Second World War. This issue was acute due to the low birth rate in republics, low level of work of health care institutions, complex socio-economic and environmental situation and low level of sanitary education among the population. In these conditions, the problem of a high level of infant mortality among the population was the key problem in the USSR, therefore the Soviet authorities took up the issue. The implementation of state measures for the protection of maternity and childhood was entrusted to the Ministry of Health of the Ukrainian SSR.Measures of the authorities on improvement of the demographic situation and reduction of the level of child mortality in the Ukrainian SSR have been studied in the article. These measures included the construction and opening of women's consultations, gynecological hospitals, maternity hospitals and children's hospitals with maximum provision of women and children in hospital beds. However, in fact, the state authorities did not pay attention to the provision of hospitals by the specialized, diagnostic equipment and medicines. As a result, the most difficult situation occurred in cities, where population growth was also growing rapidly and in villages, where funding was allocated to local collective farms. It has been found by the author that the main reasons for the failure of reforms in the health care system were: the insufficient level of state financing, as well as the increase of quantitative indicators, since the Soviet government believed that it would solve a number of problems in the health system. Even though in the mid-1980s the USSR was ranked first in the world by the number of doctors and hospital beds, but hospitals were not equipped with modern diagnostic tools, medical equipment, medications or qualified personnel. The issue of the early infant mortality wasn't resolved in the Ukrainian SSR and, unfortunately, it remains relevant in modern Ukraine. ; В статье на основе анализа нормативной базы, внутренней документации государственных органов власти и официальной статистики по поводу работы системы здравоохранения в УССР исследованы основные направления государственной политики по уменьшению уровня детской смертности во второй половине 1960-х - первой половине 1980 гг. Установлены определенные шаги государственной власти по улучшению демографической ситуации в республике и снижению детской смертности. Установлено, что осуществляемые государством мероприятия, предусматривали строительство и открытие сети женских консультаций, больничных стационаров, родильных домов и детских больниц с максимальным обеспечением женщин и детей больничными койками. Констатирован ряд недостатков в ведении государственной политики по охране здоровья и выяснено их причины. Так, органы государственной власти фактически не обратили внимание на проблему укомплектования лечебных учреждений специализированным оборудованием, диагностическим оборудованием, медикаментами, а в первую очередь - квалифицированными кадрами, работа которых, при наличии современного оборудования и надлежащего медикаментозного обеспечения, могла бы предупредить детские заболевания и снизить показатели смертности детей.Главными причинами провала реформ в системе здравоохранения был недостаточный уровень государственного финансирования, а также наращивание количественных показателей. Поскольку в СССР считалось, что это решит ряд проблем в системе здравоохранения. В статье доказано, что вопрос ранней детской смертности не был решен в УССР, и, к сожалению, для современной Украины также остается актуальным.
